Україна виконала умови для нової програми МВФ.

Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом законопроект №2571-д  об отдельных вопросах функционирования банковской системы (так называемый “антиколомойский”).

Законопроект поддержали 270 народных депутата. Рассмотрение документа состоялось по особой процедуре. Поддержать его принятие прибыл президент Владимир Зеленский.

Ухвалення цього закону було останньою вимогою для нової кредитної програми Міжнародного валютного фонду.

Закон стосуються судових розглядів навколо рішень Національного банку по відношенню до всіх банків, які збанкрутували внаслідок кризи 2014-2015 років.

Закон остаточно забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам, забороняє повернення на ринок збанкрутілих банків, власники яких через суди добилися скасування постанови Нацбанку про свою неплатоспроможність.

Закон прямо вплине, в першу чергу, на практично на всі судові процеси, які йдуть навколо націоналізації ПриватБанку.

Ухвалення Закону прямо не залишає власників банків беззахисним перед державою, і не позбавляє їх судового захисту. Він залишає право через суд доводити незаконність рішення НБУ, а так само підтверджувати наявність у банку капіталу, на момент виведення з ринку.

Документ уточнює, що екс-власники банків-банкрутів дійсно можуть визнати дії держави неправомірними, але не можуть повернути контроль над банками. При цьому вони можуть претендувати на матеріальну компенсацію, але для цього повинні довести свої збитки за допомогою міжнародного аудитора.

Крім цього, законопроект наділяє Національний банк додатковими повноваженнями, згідно з якими він зможе вимагати зміни складу ради або правління банку, якщо визнає їх неефективними, а також зобов’язати банк визначати пов’язаних осіб до здійснення операцій з ними.

У той же час, прийняття даного нормативно-правового акту залишає безліч питань, зокрема про те, наскільки він відповідає принципу незастосування зворотної сили законів.

По суті, прийнятий Закон прямо поширює свою дії на відносини, в тому числі адміністративні, що мали місце при дії інших нормативно-правових актів. Тим часом, статтею 58 Конституції України прямо закріплений той принцип, що закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Іншими словами, неозброєним оком помітні прямі протиріччя норм прийнятого Закону до закріплених Конституцією принципами права. Очевидно, що законодавець, в даному випадку, більш керувався політичною і економічною доцільністю, оскільки отримання чергового траншу МВФ знаходиться в прямій залежності від прийняття даного Закону. Однак, малоймовірно, що вступ його в силу поставить крапку в тривалим конфлікті навколо не тільки Приватбанку, а й інших банків, введення тимчасової адміністрації в яких оскаржується в судах. Напевно, історія отримає своє продовження, вже на рівні Конституційного суду, де Закон швидше за все буде розглянуто на відповідність Конституції. Бажаючі ж звернутися до Конституційного суду в цьому випадку, швидше за все знайдуться.

© Юридичне агентство «АКТИВ», 2020.