Зняття арешту з майна: аналіз нової постанови Верховного Суду та практичні наслідки

Коли борг погашено чи виконавчий документ повернуто, логічно очікувати, що зняття арешту з майна відбудеться автоматично. Проте на практиці це не завжди відбувається. Постанова Верховного Суду у справі № 205/1452/16-ц від 25 липня 2025 року дала чітку відповідь на питання, коли саме арешт на майно має бути знятий — і хто несе відповідальність за бездіяльність у цьому процесі.

Коли знімається арешт з майна боржника?

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна підлягає зняттю у разі:

• повернення виконавчого листа за письмовою заявою стягувача;
• нереалізованого майна після відмови стягувача його забирати;
• завершення провадження на інших законних підставах.

Ці норми мають імперативний характер: якщо стягувач просить припинити виконання і документ повертається — арешт з майна повинен бути знятий.

Сюжет справи: коротко про головне

У 2017 році на майно громадянки було накладено арешт у межах виконавчого провадження щодо кредитного боргу. Згодом ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з заявою про повернення виконавчого листа без подальшого виконання, що й було зроблено у 2019 році.

Однак, незважаючи на це, арешт з майна залишився нескасованим. На неодноразові звернення до державного виконавця та керівника відділу заявниці відповідали відписками. У 2024 році вона подала скаргу до суду — і у 2025-му виграла справу у Верховному Суді.

Позиція Верховного Суду: арешт підлягає скасуванню

Верховний Суд підтвердив: якщо виконавчий документ було повернуто на підставі заяви стягувача, то арешт з майна має бути знятий. Відмова держвиконавця або відділу ДВС у таких обставинах — протиправна бездіяльність.

Крім того, ВС окремо наголосив: навіть якщо архівна справа була знищена після закінчення строку зберігання, виконавець зобов’язаний відновити відомості через електронну систему та документи, надані сторонами.

Що робити, якщо виконавець не знімає арешт?

У ситуаціях, подібних до розглянутої, закон надає декілька варіантів захисту порушеного права.

🔹 Звернення до начальника відділу

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник має право скасувати постанову виконавця або зобов’язати його зняти арешт. Проте, як показує практика, на це сподіватись не завжди варто.

🔹 Подання скарги до суду

Найефективніший шлях — судова скарга на бездіяльність виконавця. Заяву можна подати онлайн через «Електронний суд» або безпосередньо до районного суду. У справі № 205/1452/16-ц саме такий підхід приніс результат.

🔹 Переваги приватного виконавця

Приватні виконавці, на відміну від державних, працюють гнучко, зацікавлені у результаті й більш оперативні в комунікації. Звісно, їх діяльність так само регламентується законом, але ризик безпідставної бездіяльності значно нижчий.

Коментар юристів: що змінює ця постанова?

Рішення Верховного Суду у справі № 205/1452/16-ц має велике значення для всієї правозастосовної практики:

• підтверджено обов’язок державного виконавця діяти в межах і у спосіб, визначений законом;
• суд визнав бездіяльність органу ДВС — протиправною;
• роз’яснено механізм дій у разі втрати архівної справи;
• акцентовано на можливості захисту прав боржника навіть після завершення провадження.

Як ми можемо допомогти?

Юридична компанія АКТИВ надає комплексні послуги з:

• супроводу у справах зняття арешту з майна або накладення такого арешту;
• взаємодії з виконавчою службою;
• залучення приватного виконавця ;
• представництва у суді при оскарженні бездіяльності державного виконавця.

Ми не просто реагуємо на проблему — ми вирішуємо її комплексно.

📞 Потрібна допомога? Звертайтесь — і ми повернемо контроль над вашим майном.