Державна реєстрація права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992 року, та порядок її проведення
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є важливою процедурою, що забезпечує правовий захист власників та надає їм можливість повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Одним з найбільш актуальних питань у цій сфері є реєстрація права власності на житлові будинки, що збудовані до 5 серпня 1992 року, оскільки для таких об’єктів нерухомості існують специфічні вимоги та процедури. У цій статті ми розглянемо основні етапи та юридичні нюанси, що стосуються реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до зазначеної дати.
Важливі моменти в законодавстві
Згідно з нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов’язковою умовою виникнення права власності на будь-який об’єкт нерухомого майна є його державна реєстрація. Проте для житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, процедура має свої особливості.
Раніше, згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», було введено вимогу про обов’язкову реєстрацію таких об’єктів через прийняття їх в експлуатацію після проведення технічного обстеження. Проте для будівель, збудованих до 5 серпня 1992 року, ця процедура не є обов’язковою. Така норма була підтверджена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 15.01.2021 у справі №1540/3952/18, де суд визнав, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі, побудовані до цієї дати, не підлягають прийняттю в експлуатацію.
Основні документи для реєстрації
Для того, щоб здійснити державну реєстрацію права власності на житлові будинки, побудовані до 5 серпня 1992 року, необхідно подати кілька основних документів:
- Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна – цей документ підтверджує наявність будинку, його характеристики та стан.
- Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси – цей документ необхідний для підтвердження юридичної прив’язки об’єкта до певного місця. Водночас, якщо земельна ділянка, на якій розташовано будинок, вже зареєстрована, то документ про присвоєння адреси не вимагається.
Особливість цієї процедури полягає в тому, що для будинків, розташованих на землях, права на які вже зареєстровані в Державному реєстрі, у поданні необхідно зазначити кадастровий номер земельної ділянки.
Спеціальні вимоги для будинків на територіях сільських та міських рад
У випадку, коли будинок був збудований на території сільської, селищної чи міської ради, існує вимога надання виписки з погосподарської книги, що підтверджує право на будівництво та володіння таким об’єктом. Виписку можна отримати у виконавчому органі місцевої ради або в архівній установі. Крім того, потрібно подати документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, під таким об’єктом.
Процедура реєстрації та строки
Якщо всі документи подані належним чином, то державна реєстрація права власності на будинки, що побудовані до 5 серпня 1992 року здійснюється протягом п’яти робочих днів з моменту подання заяви до Державного реєстру прав на нерухоме майно. У випадку, коли заявник бажає, йому надається другий екземпляр заяви для перевірки даних та підпису.
Висновок
Процедура державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 5 серпня 1992 року має свою специфіку, але вона є важливою для забезпечення законних прав власників нерухомості. Незважаючи на відсутність обов’язку проходити процедуру прийняття в експлуатацію, реєстрація права власності є необхідною для отримання правового статусу на таку нерухомість. Юридична консультація та допомога у зборі документів можуть значно спростити цей процес і забезпечити захист ваших прав.
© Юридична компанія «АКТИВ», 2025.
